10 червня в Астані стартувала міжнародна спеціалізована виставка Експо-2017. Її можна порівняти з Олімпійськими іграми. Захід проводиться кожні п’ять років. За право її прийняти змагаються багато країн.
В останній раз спеціалізована виставка проводилася в Південній Кореї, в 2012 році. Вона була присвячена світовому океану та співпраці в морській сфері.
Цього року тема виставки – Енергія майбутнього, в фокусі уваги – відновлювана енергетика.
Оскільки в Україні традиційно багато говорять про внутрішні події та менше приділяють уваги подіям світового масштабу, хочу поділитися особистими враженнями. Що називається, з місця подій.
Перше, про що варто сказати, це розмах виставки. У заході беруть участь 115 країн світу і 22 міжнародні організації. Майже кожна країна побудувала окремий павільйон і на його території спробувала розповісти про власні успіхи у відновлюваній енергетиці, нові розробки, а попутно, і про свою культуру. Наприклад, у павільйоні Німеччини на вході роздають спеціальні стікери. Їх потрібно прикладати до виставкових зразків (вітряків, сонячних панелей тощо) і, таким чином, акумулювати енергію. На виході з павільйону за допомогою стікерів демонструють барвисте лазерне шоу.
У павільйоні Австрії, якщо ви захочете побачити ролик про країну, доведеться покрутити педалі спеціального велосипеда і виробити енергію. У павільйоні Китаю, крім інформації про об’єкти відновлюваної енергетики та плани країни в цій сфері, можна подивитися 3D-ролик про дівчинку, яка за допомогою поновлюваних джерел енергії рятує маму.
Дуже багато цікавих рішень і зразків. Національні павільйони, тематичні павільйони, бізнес-зустрічі, міністерські конференції. Щоб обійти виставку і все побачити, потрібно витратити не один день. Ставлення більшості країн світу до виставки ще раз доводить: точка неповернення пройдена, людство переходить на поновлювану енергетику. Хіба що Росія продовжує наполегливо гнути свою лінію: на виставці вона зробила акцент на енергетичному потенціалі Арктики і привезла макет атомного криголама.
Друге, на чому хочеться докладніше зупинитися – це сам Казахстан. Країна провела величезну роботу. Спеціально до Експо-2017 збудоване окреме місто в місті з усією інфраструктурою. У підготовку казахи інвестували близько $1,3 млрд.
Очікується, що виставку протягом трьох місяців відвідає понад 2 млн людей зі всього світу. Казахи розраховують частину коштів повернути, вже створено понад 5 тис. робочих місць. Але головне – країна отримає рекламу і доведе, що здатна організовувати заходи міжнародного масштабу. В Астані в ці дні туристи з різних країн світу – багато хто вперше – приїхали спеціально на виставку. Думаю, це гарний приклад для України.
Третє і найголовніше. Україна на тлі інших учасників виглядає не найкращим чином. На жаль. У нас немає власного павільйону, є тільки стенд площею 35 кв. метрів. Поруч з Афганістаном, у якого аналогічна за розмірами і місцем розташування локація. Наш національний стенд вдалося організувати силами таких приватних компаній, як наша, з державного бюджету не було виділено жодної копійки. Чому? Латвія, Литва, Польща, Білорусь, Грузія, Узбекистан знайшли гроші, а ми – ні.
Добре, що Держенергоефективності на чолі з Сергієм Савчуком активно допомагав і координував підготовку. Завдяки цьому ми все-таки представлені на виставці, але наш потенціал і можливості не зрівняти з тієї ж Латвією, Грузією та іншими країнами.
Поки немає приводу кричати караул, але задуматися слід. Якщо ми хочемо стати частиною цивілізованого світу та йти в ногу з часом, таким заходам як Експо-2017 слід приділяти більше уваги.
Блог Івана Надєїна на “Новом времени”